Історія одного мрійника

Втамувати питання всередині
білити стіни думок
Рахувати нескінченно довго,
І завжди збиватися,
коли до кінця лише крок.

Горланити пісні
Спрага мовчання
Дарувати свій голос натовпу
Лише одне побажання
Бути вищим за кольором одягу
І чесно говорячи,
звички спілкуватись з тінью - пагубні.
Ніколи очей непідводячи
Я писатиму стоячи.

Отакі діла.
Отакі заморочки
Хмари з неба втекли
І сховались в кожній строчці
В українській сорочці.

Мені здається це тимчасово.
Мені здається життя лише іграшка
Стан здоровья встановлюється випадково
А мій шлях лише неправильно вставлене слово.

Просто і зрозуміло.
Правила - це погано стерті радянські таблички
Здогадки - погано стерті краплі минулого
Хтось постукав несміло.
Дочекаюся сміливого, буйного.
Щоб розповісти: Бути собою - дуже вразливо.
Побажайте мені чогось путнього.

ранок.
п'ята ранку.
знову як колись, почуття затриманности в незрозуміломі просторі.
світ української єдності. і російскої передбачливості.
За вікном вже світло.
А я стомлений повинен готуватися до іспитів
готуюся?
мабуть.

Бумбокс - це єдине, що стримує навколо українскьої іскорки, яка час від часу спалахує десь в області шлунку, або серця..

Киів дуже добре відпечатався в моїй уяві.
Я на хвилину повернувся на його вулиці. Це чарівно. Українська мова не тільки мова - це цілий світ.
Життя наповнене цим світом відрізняється від російського світогляду. Це щось лагідне, чисте, добре..

Давно я вже не відчував себе так по-українські.

Ничего не хочется писать:) Просто "иногда" дарят не требуя ничего взамен..

Вчера вернулся с поездки Одесса-Белая Церковь-Киев-Одесса, основная цель - Гнездо 2007

Это я в городском парке славного города Белая Церковь:) 2 часа до концерта.

Группа Фарбований лис меня приятно впечатлила) Не знаю как кому, но я думаю у них хорошее будущее:)

А вот лётчик-экстремал, он во время провождения фестиваля летал практически касаясь колёами за крышу сцены, что ведущего местами очень волновало=) А мне даж понравилось и концерт и аэрошоу прям:))

А вот группа ради которой я собственно поборол свою лень и приехал в БЦ - Бумбокс.
Они біли практически в конце списка исполнителей, закончили они петь где-то к полуночи и впереди ещё оставались ТНМК и Город 312, эти группы я так и не послушал потому что чувствовал что ещё позже я точно не выберусь из БЦ до утра.. Сели на маршрутку за тройной тариф, но всё же сели(!). В Киеве я оказался только к двум.



А это я  часиков  уже в 3-4 в Киеве=) С картой и компасом)))

Счастливо нашёл  то что искал - вот он - Киев - за спиной:)
Эх  поездка супер, мне очень понравилось - незабываемо так сказать))

Лёг дето в 2)) Долго крутился - не мог уснуть, короче для успокоения плеер достал с полочки)) Когда решил что спать уже точно надо ложится, пошёл на кухню попить водички - открываю холодильник высвечивается время : 5 утра блин)))))) Ну не ложится же. Короче оделся вернул наушники на место, то есть в уши и пошёл искать счастье, в смысле рассвет=)
Вот такое утречко=)
Всех с добрым утром и прекрасного всем дня)

Да Живой журнал сложноватый после лёгкого и простого ЛиРу) ну ничего будем учиться=)

Безумные глаза моей души
Дневные будни и ночные грёзы
Настенные, уставшие идти часы
Растоптанные белые, как правда, розы.

Закономерный шум моих идей
Всю жизнь лишь в ожидании молчанья
Мои глаза - билет на карусель
Вокруг земного дикого желанья.

И томный стук о колесо судьбы
Заставит даже небо надломиться
Глаза глядящие, как оборотень тьмы
Найдут в твоей душе, чем поживиться..